Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кутий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кутий
Берлін: Українське слово, 1924

Ку́тий, а, е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті. Шевч. 628.