Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/куцюруб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
куцюруб
Берлін: Українське слово, 1924

Куцюру́б, ба, м. 1) Изогнутый палецъ вслѣдствіе уродства. 2) Названіе танца. Після сіх другі стругали „гусаря“, „ой ненько“, „материнки“, „куцюруба“. Мкр. Н. 30.