Словарь української мови (1924)/кучеряво
| ◀ кучерявіти | Словарь української мови К кучеряво |
кучерявчик ▶ |
|
Кучеря́во, нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84.