Словарь української мови (1924)/кучка

by Борис Грінченко

◀ кучити

Словарь української мови Борис Грінченко К кучка

кучма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ку́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ ку́ча. 2) мн. Ку́чки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Єв. І. VII. 2. Горобці в очерет, а жиди в кучки. Ном. № 903.