Словарь української мови (1924)/кущ
| ◀ куштунок | Словарь української мови К кущ |
кущанка ▶ |
|
Кущ, ща́, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. I. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. I. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = Кущанка. 3) Группа. Трохи далі — на белебені — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. Ку́щик. А в городі… два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.