Словарь української мови (1924)/лаба

by Борис Грінченко

Словарь української мови Борис Грінченко Л лаба

лабаз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́ба, би, ж. 1) = Лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. См. Ремісник. Шух. I. 179, 257. Ум. Ла́бка.