Словарь української мови (1924)/лабети

by Борис Грінченко

◀ лабатий

Словарь української мови Борис Грінченко Л лабети

лабза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Лабе́ти, тів, ж. мн. Лапы. К. ХП. 11. Попаде він (мрець) і Грицька в кістяки-лабети! Г. Барв. 464. Взя́ти в лабе́ти. Взять въ ежовыя рукавицы. Пійма́вся, попа́вся в лабе́ти. Попался въ лапы. Ном. № 3923.