Словарь української мови (1924)/лабка

by Борис Грінченко

◀ лабиринт

Словарь української мови Борис Грінченко Л лабка

лабуз ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ сту́пі. Шух. I. 161, 162. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на при́пічку ко́мін въ гуцульской печи. Шух. I. 95. 4) Ку́реча ла́бка. Раст. Lycopodium. Шух. I. 21.