Словарь української мови (1924)/лабцювати
Зовнішній вигляд
| ◀ лабуштан | Словарь української мови Л лабцювати |
лава ▶ |
|
Лабцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.