Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лабцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лабцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Лабцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.