Словарь української мови (1924)/лагодитися

by Борис Грінченко

◀ лагодити

Словарь української мови Борис Грінченко Л лагодитися

лагодіння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́годитися, джуся, дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. II. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.