Словарь української мови (1924)/лагомина

by Борис Грінченко

◀ лагодом

Словарь української мови Борис Грінченко Л лагомина

лагоминець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Лагоми́на, ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. Лагоми́нка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.