Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лагід

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лагід
Берлін: Українське слово, 1924

Ла́гід, году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: ла́годом, ум. ла́годиком, ла́годком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Ном. № 9288. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лагодком, — утихомирилися. Лебед. у. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком. Черк. у.