Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лагідний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лагідний
Берлін: Українське слово, 1924

Ла́гі́дний, а, е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148. Ум. Лагідне́нький.