Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лагідно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лагідно
Берлін: Українське слово, 1924

Ла́гідно, нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і… не живуть лагідно? Грин. I. 7. Покірно вклонився… і відказав лагідно. Г. Барв. 333.