Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ладанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
ладанити
Берлін: Українське слово, 1924

Ладани́ти, ню́, ни́ш, гл. Курить ладономъ. Александр. у. — А шо, купила тютюну? — Та ні, — каже (жінка), — купила свічечку та ладанцю, та оце і наладанила трошки. — Ладанила, ладанила! Ладанила б тебе лиха година! Завтра годовий празник, а тютюну ні в зуб! Мнж. 104.