Словарь української мови (1924)/ладанити
Зовнішній вигляд
| ◀ ладан | Словарь української мови Л ладанити |
ладен ▶ |
|
Ладани́ти, ню́, ни́ш, гл. Курить ладономъ. Александр. у. — А шо, купила тютюну? — Та ні, — каже (жінка), — купила свічечку та ладанцю, та оце і наладанила трошки. — Ладанила, ладанила! Ладанила б тебе лиха година! Завтра годовий празник, а тютюну ні в зуб! Мнж. 104.