Словарь української мови (1924)/ладен
| ◀ ладанити | Словарь української мови Л ладен |
ладенний млин ▶ |
|
Ладе́н, дна́, не́. Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. Грин. II. 178. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Лебед. у. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. Черк. у. Я вже тепе́р ладе́н. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ. Желех.