Словарь української мови (1924)/ладнатися
| ◀ ладнати | Словарь української мови Л ладнатися |
ладний ▶ |
|
Ладна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу. 2) — з ким. Условливаться, сговариваться. Харьк.
| ◀ ладнати | Словарь української мови Борис Грінченко Л ладнатися |
ладний ▶ |
|
Словарь української мови — Л
ладнатися
Борис Грінченко
1924
Ладна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу. 2) — з ким. Условливаться, сговариваться. Харьк.