Словарь української мови (1924)/ладно

by Борис Грінченко

◀ ладність

Словарь української мови Борис Грінченко Л ладно

ладо ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́дно, нар. 1) Въ согласіи, въ ладу. 2) Красиво. 3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравав. Гол. III. 110. Ум. Ладне́нько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.