Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лаз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лаз
Берлін: Українське слово, 1924

Лаз, зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лази через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. Лазо́к. Желех.