Словарь української мови (1924)/лазня

by Борис Грінченко

◀ лазнюк

Словарь української мови Борис Грінченко Л лазня

лазовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́зня, ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіев. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. Ла́зенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.