Словарь української мови (1924)/лайнути

by Борис Грінченко

◀ лайно

Словарь української мови Борис Грінченко Л лайнути

лайняк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Лайну́ти, ну́, не́ш, гл. Ругнуть. Либонь уже десяте літо, як людям дав я „Кобзаря“, а їм неначе рот зашито: ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене. Шевч. 580.