Словарь української мови (1924)/ланва

by Борис Грінченко

◀ лан

Словарь української мови Борис Грінченко Л ланва

ланець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́нва, ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельва́га прикрѣпляется къ оси. Кіев. г. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Св. Л. 74. Также Чуб. VII. 405. См. Стельва́га.