Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лапоть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лапоть
Берлін: Українське слово, 1924

Ла́поть, птя, м. 1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу. Ном. № 7303. 2) мн. Ла́пті. Обшлага на рукавахъ. Гол.