Словарь української мови (1924)/лапу-лапу
| ◀ лапуза | Словарь української мови Л лапу-лапу |
лапун ▶ |
|
Ла́пу-ла́пу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику… Рудч. Ск. I. 51.