Словарь української мови (1924)/ласитися

by Борис Грінченко

◀ ласити

Словарь української мови Борис Грінченко Л ласитися

ласиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ла́ситися, шуся, сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Ном. № 5010. Від святого Власа заміж не ласься. Посл. А панночка до неї ласиться та просить. (О. 1862. III. 37).