Словарь української мови (1924)/лаючий
| ◀ лащитися | Словарь української мови Л лаючий |
лая ▶ |
|
Лаю́чий, а, е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.
| ◀ лащитися | Словарь української мови Борис Грінченко Л лаючий |
лая ▶ |
|
Словарь української мови — Л
лаючий
Борис Грінченко
1924
Лаю́чий, а, е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.