Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лая

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лая
Берлін: Українське слово, 1924

Ла́я́, ла́ї́, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. I. 212.