Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лаістий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лаістий
Берлін: Українське слово, 1924

Лаі́стий, а, е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех. Ум. Лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.