Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/логаза

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
логаза
Берлін: Українське слово, 1924

Лога́за, зи, ж. Родъ каши изъ цѣльныхъ зеренъ обдирного ячменя, иногда съ прибавкой гороха, варящейся съ саломъ или постнымъ масломъ. Каменец. у. О. 1861. XI. Свид. 61. Шух. I. 142. Зразу їли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли. Ном. № 10833.