Словарь української мови (1924)/лопітливий
Зовнішній вигляд
| ◀ лопіт | Словарь української мови Л лопітливий |
лопкання ▶ |
|
Лопітли́вий, а, е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. I. 33.
| ◀ лопіт | Словарь української мови Борис Грінченко Л лопітливий |
лопкання ▶ |
|
Словарь української мови — Л
лопітливий
Борис Грінченко
1924
Лопітли́вий, а, е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. I. 33.