Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лопітливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лопітливий
Берлін: Українське слово, 1924

Лопітли́вий, а, е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. I. 33.