Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лотр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лотр
Берлін: Українське слово, 1924

Лотр, ра, м. Воръ, разбойникъ, грабитель, бездѣльникъ, плутъ, негодяй. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. Ло́трик.