Словарь української мови (1924)/луб'яний
Зовнішній вигляд
| ◀ луб'я | Словарь української мови Л луб'яний |
луб'янка ▶ |
|
Луб'яни́й, а́, е́. Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. Левиц. Пов. 192. Луб'яни́й язи́к. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників. Котл. Моск. Чар. VII.