Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/луб'яний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
луб'яний
Берлін: Українське слово, 1924

Луб'яни́й, а́, е́. Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. Левиц. Пов. 192. Луб'яни́й язи́к. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників. Котл. Моск. Чар. VII.