Словарь української мови (1924)/лубок
Зовнішній вигляд
| ◀ лубка | Словарь української мови Л лубок |
лубочок ▶ |
|
Лубо́к, бка́, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.