Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лубок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лубок
Берлін: Українське слово, 1924

Лубо́к, бка́, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.