Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/луда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
луда
Берлін: Українське слово, 1924

Лу́да, ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.