Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лулукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лулукати
Берлін: Українське слово, 1924

Лулу́кати, каю, єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.