Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лусканець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лусканець
Берлін: Українське слово, 1924

Лускане́ць, нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. См. Лу́щик.