Словарь української мови (1924)/лучечок

by Борис Грінченко

◀ лучен

Словарь української мови Борис Грінченко Л лучечок

лучик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Луче́чок, чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начи́ння. См. Начиння и стілець. Константиногр. у.