Словарь української мови (1924)/лучок
| ◀ лучня | Словарь української мови Л лучок |
луччати ▶ |
|
Лучо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.
| ◀ лучня | Словарь української мови Борис Грінченко Л лучок |
луччати ▶ |
|
Словарь української мови — Л
лучок
Борис Грінченко
1924
Лучо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Смычекъ. Лучок живицею помазав, та й до скрипки взявся. Харьк.