Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/льоховиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
льоховиця
Берлін: Українське слово, 1924

Льохови́ця, ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.