Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/люблений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
люблений
Берлін: Українське слово, 1924

Лю́блений, а, е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Грин. III. 460. Баба сужена, а кума люблена. Ном. № 8082.