Словарь української мови (1924)/людяний
Зовнішній вигляд
| ◀ людяка | Словарь української мови Л людяний |
людяність ▶ |
|
Лю́дяний, а, е. Гуманный, привѣтливый въ обращеніи. О. Гервасій… вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.