Словарь української мови (1924)/люлешний
| ◀ люлечки | Словарь української мови Л люлешний |
люлешник ▶ |
|
Люле́шний, а, е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ лю́льки. Харьк.
| ◀ люлечки | Словарь української мови Борис Грінченко Л люлешний |
люлешник ▶ |
|
Словарь української мови — Л
люлешний
Борис Грінченко
1924
Люле́шний, а, е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ лю́льки. Харьк.