Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/люлята

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
люлята
Берлін: Українське слово, 1924

Люля́та. Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.