Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/люто

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
люто
Берлін: Українське слово, 1924

Лю́то, нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш? Стор. II. 269.