Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/лютор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
лютор
Берлін: Українське слово, 1924

Лю́тор, тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.