Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ляля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Л
ляля
Берлін: Українське слово, 1924

Ля́ля, лі, ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = Ля́лька. 3) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидитъ въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода, у ногъ ея кладутъ вѣнки изъ зелени, а она затѣмъ раздаетъ подругамъ молоко, сыръ, масло, вѣнки, и пр. Чуб. III. 29—30. Ум. Ля́лька, ля́лечка.