Словарь української мови (1924)/ляскотіти

by Борис Грінченко

◀ ляскіт

Словарь української мови Борис Грінченко Л ляскотіти

ляскотня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ляскоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).