Словарь української мови (1924)/ліса
| ◀ ліс | Словарь української мови Л ліса |
лісистий ▶ |
|
Лі́са, си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Чуб. VII. 392. Звір лісу пролама та в хлів убереться. ЧГВ. 1853. 61. 2) Камышевая изгородь между двумя котця́ми. См. Котець. Браун. 15. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. См. Озниця. Шух. I. 110. Ум. Лі́ска, лі́сочка.