Словарь української мови (1924)/магала
| ◀ магай-бі | Словарь української мови М магала |
магирка ▶ |
|
Магала́, ли́, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр… Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала. Св. Л. 24.