Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/мандрівний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
М
мандрівний
Берлін: Українське слово, 1924

Мандрі́вний, а, е. Странствующій; захожій.